В Україні з 1 січня 2025 року повністю змінилася система встановлення інвалідності. Замість медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) рішення тепер приймають експертні команди лікарів з оцінювання повсякденного функціонування особи, які працюють на базі багатопрофільних лікарень. Ця реформа, закріплена Постановою Кабінету Міністрів України № 1338, зробила процес більш стандартизованим, цифровим і орієнтованим на реальні обмеження людини в повсякденному житті.
Коротка відповідь на головне питання: групу інвалідності встановлюють довічно (без зазначення строку повторного огляду) тоді, коли порушення функцій організму є стійкими, необоротними або прогресуючими, суттєво обмежують життєдіяльність і мають мінімальний реабілітаційний потенціал навіть за найкращого доступного лікування. Це стосується певних анатомічних дефектів, тяжких уражень нервової системи, кінцевих стадій хронічних захворювань та низки інших станів, визначених критеріями. Крім того, безстроковий статус автоматично надають після п’яти років наявності I групи при повторному оцінюванні, а також коли запланований термін переогляду припадає на період після досягнення пенсійного віку.
Реформа 2025 року: чому старий підхід більше не працює
До кінця 2024 року питання інвалідності вирішували МСЕК — система, яка часто критикувалася за бюрократію, корупційні ризики та необхідність фізично возити справи між закладами. З 1 січня 2025 року все змінилося. Експертні команди формуються з практикуючих лікарів різних спеціальностей. Вони оцінюють не лише діагноз, а саме те, як захворювання впливає на здатність людини самостійно себе обслуговувати, пересуватися, спілкуватися, орієнтуватися в просторі, контролювати поведінку, навчатися та працювати.
Процес став електронним: сімейний лікар формує направлення в системі, документи передаються автоматично, а рішення експертна команда приймає протягом 30 днів (часто швидше). Для людей з дуже тяжким станом передбачена можливість заочного або дистанційного оцінювання — їм не потрібно особисто приїжджати. Це особливо важливо для лежачих хворих, людей після ампутацій або з вираженими психічними порушеннями.
Така зміна означає, що рішення про довічну групу тепер ухвалюють не за формальним переліком діагнозів, а за сукупністю функціональних обмежень і прогнозу. Це робить підхід індивідуальнішим, але й вимагає від людини та її лікарів ретельнішої підготовки медичної документації.
Основні підстави для безстрокового встановлення інвалідності
Експертна команда призначає інвалідність без строку повторного огляду в кількох ключових ситуаціях.
По-перше, це стосується анатомічних дефектів та інших необоротних порушень функцій органів і систем. Сюди входять відсутність кінцівок або їх значних частин (ампутації на рівні кисті, передпліччя, гомілки, стегна), втрата обох очей або одного ока з повною втратою зору на другому, відсутність гортані після ларингектомії, тяжка хронічна ниркова недостатність V стадії з постійним гемодіалізом (цей пункт додали змінами до критеріїв). Також сюди належать глибокі паралічі (геміплегія, параплегія, тетраплегія) внаслідок інсультів, травм спинного мозку або прогресуючих неврологічних захворювань, коли відновлення рухових функцій практично неможливе.
По-друге, безстроковий статус часто отримують люди з I групою інвалідності після п’яти років спостереження. Якщо протягом цього часу стан залишається стабільно тяжким і потребує постійного стороннього догляду, при повторному оцінюванні експертна команда, як правило, знімає необхідність подальших переоглядів. Це логічно: людина вже довела, що її обмеження не є тимчасовими.
По-третє, правило пенсійного віку. Якщо строк, на який планували встановити інвалідність, припадає на період після досягнення пенсійного віку (згідно зі статтею 26 Закону про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування), статус надають довічно. Це позбавляє літніх людей від зайвої тяганини.
Окрема категорія — військовослужбовці та учасники бойових дій. При втраті кінцівок, органів зору, слуху або при тяжких ураженнях центральної нервової системи внаслідок бойових дій інвалідність часто встановлюють довічно вже під час першого оцінювання. Держава таким чином фіксує незворотність наслідків захисту країни.
Які стани найчастіше стають підставою для довічної групи
Критерії, затверджені Постановою № 1338, не містять вичерпного «списку хвороб» у старому розумінні, як це було в Постанові № 10 2015 року. Натомість вони орієнтуються на характер порушень і ступінь обмеження життєдіяльності. Експертна команда аналізує, чи є порушення стійкими (тривають або очікується, що триватимуть не менше 12 місяців), чи є мінімальні шанси на значне покращення навіть за сучасного лікування та реабілітації, і чи потребує людина постійної соціальної підтримки.
До категорій, які найчастіше дають довічну інвалідність, належать:
- Тяжкі онкологічні захворювання з віддаленими метастазами, особливо коли лікування вже не дає радикального ефекту і стан прогресує.
- Хронічні захворювання нирок V стадії з постійним замісним лікуванням.
- Тяжкі форми розсіяного склерозу, бічного аміотрофічного склерозу, прогресуючої м’язової дистрофії та інших нейродегенеративних процесів.
- Глибокі психічні розлади та інтелектуальні порушення, що роблять самообслуговування та соціальну адаптацію практично неможливими без постійної сторонньої допомоги.
- Наслідки тяжких черепно-мозкових травм і травм спинного мозку з вираженими руховими та когнітивними дефіцитами.
- Системні захворювання сполучної тканини в термінальних стадіях з ураженням внутрішніх органів.
Важливо розуміти: навіть при наявності діагнозу з цього переліку рішення ухвалюють індивідуально. Якщо сучасні протези, медикаменти або реабілітаційні технології дозволяють людині зберігати значну самостійність, група може бути встановлена на певний строк для спостереження за динамікою.
Як проходить оцінювання у 2026 році: кроки та нюанси
Людина (або її законний представник) звертається до сімейного лікаря. Лікар оцінює, чи є підстави для направлення на оцінювання повсякденного функціонування. Підставами можуть бути: тривала тимчасова непрацездатність понад 120 днів, настання строку попереднього огляду, погіршення стану або наявність очевидних необоротних порушень.
Після формування електронного направлення справа потрапляє до експертної команди. Команда вивчає медичні документи, результати обстежень, висновки вузьких спеціалістів та індивідуальну програму реабілітації. У складних випадках може бути призначено додаткове обстеження або дистанційна консультація.
Рішення приймають у день розгляду. Воно фіксує групу (або підгрупу IА/ІБ), причину інвалідності, строк (або його відсутність) та рекомендації щодо реабілітації, технічних засобів і соціальних послуг. Витяг з рішення видається в електронній формі.
Для людей з уже встановленою довічною інвалідністю за старими правилами нічого змінювати не потрібно — документи залишаються чинними безстроково і є підставою для всіх пільг, пенсії та соціальних гарантій.
Що відбувається зі старими довідками МСЕК
Усі довідки, видані МСЕК до 31 грудня 2024 року, у тому числі безстрокові, залишаються повністю чинними. Їх не потрібно переоформлювати. Якщо в людини була довічна група за старими правилами, вона зберігає цей статус назавжди — повторне оцінювання не потрібне, якщо сама людина не захоче його пройти добровільно або якщо не буде рішення суду.
Для тих, у кого строк переогляду припав на 2025–2026 роки і хто не встиг його пройти через воєнний стан, діють перехідні норми. Чоловіки 25–60 років з II або III групою мали пройти оцінювання з квітня по листопад 2025 року. Інші категорії — до квітня 2026 року. Якщо людина не змогла це зробити з поважних причин, строк інвалідності продовжувався до прийняття нового рішення.
Практичні поради для тих, хто оформлює або вже має статус
Підготуйте максимально повний пакет медичних документів ще до візиту до сімейного лікаря. Чим детальніше описано динаміку захворювання, результати обстежень та спроби реабілітації, тим швидше і точніше експертна команда зможе оцінити ситуацію.
Якщо стан справді необоротний, не бійтеся прямо вказувати на це в заявах та скаргах. Експертні команди орієнтуються на функціональні обмеження, а не лише на діагноз. Чітке формулювання «стан стабільний, реабілітаційний потенціал вичерпаний» допомагає уникнути призначення повторного огляду через рік.
Для військовослужбовців та ветеранів існують додаткові механізми прискореного розгляду та спеціальні пільги. Звертайтеся до відповідних громадських організацій або юридичних відділів при ТЦК — вони часто допомагають зі збором документів і супроводом справи.
Якщо вам відмовили у безстроковому статусі, а ви вважаєте, що порушення дійсно необоротні, рішення можна оскаржити в Центрі оцінювання функціонального стану особи або в суді. Зберігайте всі витяги та медичні висновки — вони стануть головними доказами.
Люди з довічною інвалідністю мають право на перегляд індивідуальної програми реабілітації за власним бажанням. Навіть якщо група безстрокова, можна оновлювати рекомендації щодо технічних засобів, санаторно-курортного лікування чи соціальних послуг, коли з’являються нові можливості.
Нюанси для різних категорій читачів
Для тих, хто тільки починає розбиратися в темі: головне — зрозуміти, що довічна інвалідність не означає «вирок». Це визнання того, що держава бере на себе довгострокову відповідальність за підтримку людини, чиї можливості суттєво обмежені назавжди. Група дає право на пенсію, пільги на ліки, технічні засоби реабілітації, пільговий проїзд та інші гарантії. При цьому людина може працювати, якщо дозволяє стан, — для III групи це навіть заохочується.
Для тих, хто вже має досвід або консультує інших: зверніть увагу на те, як реформа вплинула на військових. Багато захисників з ампутаціями та тяжкими травмами отримали довічну групу з першого разу саме завдяки чітким критеріям необоротності анатомічних дефектів. Це знімає з родин тягар постійних переоглядів у найскладніший період відновлення.
Ще один важливий момент — психологічний. Отримання довічної групи для багатьох стає точкою, після якої можна планувати життя далі: адаптувати житло, обирати професію з урахуванням обмежень, звертатися за соціальними послугами без страху, що статус «заберуть». Водночас деякі люди бояться цього рішення, сприймаючи його як остаточну втрату надії. Важливо пояснювати, що сучасна реабілітація, протезування та assistive-технології продовжують розвиватися, і навіть з довічною групою можна значно підвищувати якість життя.
Рішення про довічну інвалідність — це завжди баланс між визнанням реальності тяжкого стану та наданням людині стабільної державної підтримки на все життя. У новій системі цей баланс намагаються тримати максимально об’єктивно та з урахуванням індивідуальних обставин кожної людини.