БПЛА Перун увійшов у сучасну українську військову реальність як система, що поєднує міфологічну силу слов’янського бога грому з жорсткою практичністю фронтових потреб. Це не один апарат, а ціла лінійка рішень — від баражуючого боєприпасу, анонсованого як відповідь на російський «Ланцет», до важких багаторазових бомберів, які вже налітали тисячі бойових годин. Вони працюють там, де артилерія вже не дістає або коштує занадто дорого, доставляють вантажі в «сіру зону» і повертають ворогу його ж нездетоновані бойові частини.
Назва обрана не випадково. Перун у слов’янській традиції — бог-громовержець, покровитель воїнів, той, хто б’є блискавкою з чистого неба. Українські розробники свідомо закріпили цей образ за своїми системами, підкреслюючи не лише технічну потужність, а й культурну належність. У той час як противник намагається привласнити спільну міфологію, українські екіпажі запускають «Перунів», які реально вражають цілі на десятки кілометрів.
Історія появи: від анонсу до фронтового застосування
У серпні 2023 року голова Мінцифри Михайло Федоров публічно згадав про перспективний баражуючий боєприпас Перун. Він позиціонувався як український аналог російського «Ланцета» — компактний апарат із хрестоподібним крилом, електромотором у хвостовій частині та запуском із катапульти. Габарити становили приблизно 1365 × 1370 × 800 мм, заявлена дальність — до 40 км. У лютому 2024-го Федоров повідомив про плани масового виробництва й очікувані «огоньки» в російських пабліках. Станом на 2025–2026 роки Перун увійшов до переліку вітчизняних баражуючих систем разом із «Булавою», RAM-2X та Flycat, які вже працюють на оперативній глибині.
Паралельно розвивалася інша лінія — важкі мультироторні бомбери під тією ж назвою. Perun X-9 з’явився на фронті ще 2022 року. Спочатку як засіб точного ураження техніки в умовах дефіциту артилерійських боєприпасів, згодом — як універсальна платформа для логістики, дистанційного мінування та підтримки штурмів. До жовтня 2025-го лише одна модель X-9 нарахувала понад п’ять тисяч уражених цілей на Херсонському, Запорізькому, Покровському, Куп’янському та Курському напрямках. Росіяни швидко дали цим апаратам прізвисько «Баба-Яга» — через нічні рейди, коли важкий дрон гуде над позиціями і скидає боєприпаси або міни.
Окремо існує батальйон безпілотних систем «Перун» у складі 42-ї окремої механізованої бригади. Його оператори з 2023 року працюють на найгарячіших ділянках і демонструють високу результативність у розвідці, коригуванні вогню та знищенні техніки.
Технічні особливості баражуючого Перуна
Баражуючий варіант побудований за класичною схемою loitering munition. Хрестоподібне крило забезпечує достатню підйомну силу при компактних розмірах. Електродвигун у хвості зменшує акустичну та теплову помітність. Запуск із катапульти дозволяє швидко розгортати систему без довгої підготовки злітної смуги. Дальність близько 40 км дає змогу працювати по артилерії, засобах ППО, командних пунктах і логістичних вузлах на тактичній і ближній оперативній глибині.
На відміну від одноразових FPV, баражуючий Перун може залишатися в повітрі над районом цілі, очікуючи підтвердження або зміни пріоритету. Наведення, за оцінками експертів, поєднує інерціальні системи з можливістю термінального оптичного або тепловізійного захоплення. Точні дані про бойову частину та системи зв’язку залишаються закритими з міркувань оперативної безпеки, що є типовою практикою для українських ударних програм.
Важкі бомбери Perun X-9, Max і Mini: робочі коні фронту
Найбільш «живим» і масовим застосуванням став сімейство важких бомберів. Perun X-9 — квадрокоптер із модульною системою скидів від одного до восьми боєприпасів. Він здатен нести до 16 кг корисного навантаження, літати до 50 хвилин і діставати цілі на відстані до 25 км. Крейсерська швидкість — 54 км/год, максимальна — 72 км/год. Габарити в робочому стані — приблизно 2377 × 2377 × 618 мм. Апарат оснащений тепловізійною камерою, цифровим і аналоговим відеозв’язком, каналами управління з псевдовипадковою перестройкою частоти та шифруванням AES. Є режим автономного запису відео навіть при втраті зв’язку.
Perun Max — старший брат. Він піднімає до 50 кг на 15 км або 32 кг на 25 км. Саме ця модель фігурує в історіях, коли бригада повертала ворогу бойову частину від «Шахеда», яка не здетонувала, або скидала адаптовані 155-мм снаряди. Perun Mini працює переважно на розвідку та легші завдання з дальністю близько 20 км.
Конструкція квадрокоптера з чотирма силовими балками дає кращу енергоефективність порівняно з гекса- чи октокоптерами при тій самій вантажопідйомності. Це дозволяє летіти далі з тим самим зарядом акумуляторів. Розробники поступово замінюють китайські комплектуючі на українські та європейські. Станом на 2026 рік частка українських компонентів оцінюється приблизно в 70 % за вартістю, а критичні вузли (двигуни, камери) уже мають вітчизняні аналоги, що пройшли випробування.
| Параметр | Perun X-9 | Perun Max (орієнтовно) |
|---|---|---|
| Корисне навантаження | до 16 кг | 32–50 кг залежно від дальності |
| Дальність | до 25 км | 15–25 км |
| Час польоту | до 50 хв | залежить від навантаження |
| Швидкість | крейсерська 54 / макс. 72 км/год | порівнянна |
| Особливості | модульний скид 1–8 боєприпасів, тепловізор, автономний запис | підвищена вантажопідйомність, логістичні місії |
Дані зібрані на основі відкритих матеріалів виробників і військових публікацій, зокрема з маркетплейсу Brave1 та матеріалів Militarnyi.
Бойове застосування: від ударів до логістики в «сірій зоні»
Важкі Перуни працюють цілодобово. Вдень — обережніше, на більших висотах або з використанням рельєфу. Вночі — на повну потужність. Типова місія включає кілька рейсів: спочатку доставка води, акумуляторів, медикаментів і боєприпасів власним піхотинцям, потім — бомбардування ворожих позицій. Один екіпаж за ніч може виконати чотири логістичні та вісім ударних вильотів, скинувши понад двадцять боєприпасів і уразивши кілька цілей.
Точність підвищується завдяки системам на кшталт Firefly — навісному комплекту для керованого скидання бомб масою від 1 до 9 кг. Він дозволяє працювати з висот 200–500 метрів із точністю в кілька метрів. Оператори відзначають, що керування бомбером простіше, ніж класичним FPV: апарат має системи стабілізації і може зависнути, якщо пілот відпустив стіки.
Окремий напрям — дистанційне мінування. Важкий дрон скидає протипіхотні або протитанкові міни в потрібні координати, створюючи загородження без ризику для саперів. Ще одна практика — використання трофейних боєприпасів, у тому числі адаптованих авіабомб або нездетонованих бойових частин ворожих дронів.
Цікаві факти про БПЛА Перун
- Росіяни називають важкі українські бомбери «Баба-Яга» незалежно від офіційної назви. Страх перед нічним гулом став окремим фактором психологічного впливу.
- Один Perun Max здатен доставити вантаж, на який раніше потрібно було близько 13 вильотів легких FPV-дронів.
- Екіпаж зазвичай складається з пілота, штурмана (часто командира групи) і техніка, який готує боєприпаси. Іноді додається оператор ретранслятора.
- Розробники спеціально ускладнили можливість використання захоплених апаратів противником: українські системи зв’язку та шифрування вимагають повної переробки електроніки.
- У 2025–2026 роках частка логістичних місій у деяких підрозділах сягала половини всіх вильотів важких бомберів — настільки критичною стала доставка в умовах щільного вогню.
Переваги та обмеження в реальних умовах
Головна сила Перунів — гнучкість і економічність. Один багаторазовий бомбер замінює десятки одноразових дронів і економить артилерійські боєприпаси. Він працює там, де звичайна техніка вже не проходить, і повертається. Модульність дозволяє швидко змінювати навантаження під конкретне завдання. Локалізація виробництва зменшує залежність від імпорту й спрощує ремонт.
Обмеження теж існують. Важкий апарат помітний акустично на відстані до півтора кілометра. Він уразливий до сучасних засобів РЕБ і перехоплювачів, тому екіпажі постійно вдосконалюють антени, частоти та тактику польоту. Погода — сильний вітер, дощ, низька хмарність — впливає на точність і дальність. Для баражуючої версії ключовим залишається питання насичення виробництва й захисту каналів зв’язку.
Місце в загальній системі українських безпілотних технологій
БПЛА Перун не існує у вакуумі. Він доповнює FPV-камікадзе ближнього радіусу, розвідувальні «Лелеки» і «Шарки», а також далекобійні ударні системи. Баражуючі Перуни закривають нішу середньої дальності, важкі бомбери — тактичну логістику та точкову підтримку. Разом вони формують ешелоновану систему, яка дозволяє Збройним Силам бити по противнику на різних глибинах і одночасно підтримувати власні підрозділи.
Виробники працюють у тісному контакті з військовими. Кожна нова версія враховує досвід РЕБ, появу перехоплювачів і зміни тактики противника. Навчання екіпажів займає близько двох тижнів і проводиться інструкторами з бойовим досвідом. Після цього підрозділ отримує цілодобову технічну підтримку.
Символіка імені продовжує працювати. Коли важкий Перун з’являється в небі над позиціями, ворог розуміє: удар може прийти з будь-якого напрямку, а власні піхотинці знають, що вода, батареї й боєприпаси можуть дістатися навіть у найнебезпечніші точки. Це вже не просто техніка. Це частина способу воювати, який українці створили під тиском необхідності й продовжують удосконалювати щодня.