Сіра, жовта чи коричнева пелена, що накриває місто і робить повітря густим, важким, з присмаком металу чи гару — це і є смог. Це не звичайний туман. Це аерозоль із диму, пилу, газів і мікроскопічних частинок, який утворюється, коли викиди транспорту, заводів і опалення змішуються з атмосферною вологою або вступають у хімічні реакції під сонцем. Слово «смог» з’явилося з англійських «smoke» (дим) і «fog» (туман) і точно передає суть явища: отруйна суміш, що зависає над вулицями, зменшує видимість і проникає глибоко в легені.
Смог — це видимий наслідок надмірного забруднення приземного шару повітря. Він виникає переважно у великих містах і промислових центрах, коли погодні умови не дають забрудненням розсіятися. Антициклон, штиль, температурна інверсія (коли тепле повітря зверху притискає холодне до землі) створюють справжню пастку. У такій пастці накопичуються оксиди сірки, азоту, озон, сажа, дрібнодисперсні частинки PM2.5 і PM10. Результат — повітря, яким важко дихати, очі сльозяться, а кожен вдих несе ризик для здоров’я.
За даними звіту State of Global Air 2025, у 2023 році забруднення повітря, частиною якого є смог, спричинило 7,9 мільйона передчасних смертей у світі. Це один із найпотужніших екологічних факторів ризику. І якщо раніше смог асоціювався переважно з Лондоном чи Лос-Анджелесом, то сьогодні він став звичним гостем у багатьох українських містах — особливо в Києві, де до класичних причин додаються пожежі та наслідки бойових дій.
Історія появи терміна і найстрашніші епізоди
Термін «смог» увів британський лікар Генрі Антуан де Во у 1905 році. У статті «Туман і дим» він описував лондонську атмосферу, насичену вугільним димом. Газета Daily Graphic одразу підхопила нове слово, і воно швидко прижилося. Але справжнім поворотним моментом став Великий смог Лондона 1952 року.
З 5 по 9 грудня антициклон і майже повний штиль утримали над містом густий шар забрудненого повітря. Лондонці палили більше вугілля через холод, а електростанції працювали на повну. Концентрація діоксиду сірки сягала 3000–4000 мкг/м³ (при сучасній нормі ВООЗ 40 мкг/м³), а диму — до 4460 мкг/м³. Видимість падала до кількох метрів. Автобуси зупинялися, люди губилися на вулицях, тварини на ринках гинули. Офіційна оцінка тоді — близько 4000 смертей. Пізніші дослідження підняли цю цифру до 10–12 тисяч, враховуючи віддалені наслідки в наступні місяці.
Ця катастрофа змусила Британію прийняти Clean Air Act 1956 року. Вугільні печі почали замінювати, промислові викиди регулювати. Лондонський досвід став уроком для всього світу: смог може вбити тисячі людей за кілька днів, якщо його ігнорувати.
Основні типи смогу: від лондонського до аляскинського
Смог не буває однаковим. Його характер залежить від клімату, джерел забруднення і хімічних процесів. Українська Вікіпедія та наукові джерела виділяють три класичні типи.
| Тип смогу | Умови утворення | Основний склад | Типові регіони |
|---|---|---|---|
| Вологий (лондонський) | Висока вологість (~100 %), температура близько 0 °C, штиль | SO₂, сажа, сірчана кислота, частинки палива | Помірні широти, приморські міста, зима |
| Фотохімічний (лос-анджелеський) | Ясна сонячна погода, +25…+35 °C, низька вологість, відсутність вітру | Озон (O₃), оксиди азоту, ПАН, альдегіди, вторинні аерозолі | Сонячні міста з інтенсивним трафіком |
| Крижаний (аляскинський) | Температура нижче –30 °C, штиль, висока вологість | Крижані кристали з адсорбованими забруднювачами | Північні широти (для України не характерний) |
Дані узагальнені на основі матеріалів Української Вікіпедії та енциклопедичних джерел.
Вологий смог — це класичний «димовий туман». Оксиди сірки розчиняються у краплях води і утворюють кислоти. Повітря стає їдким, видимість майже нульова. В Україні його іноді спостерігають у приморських містах на кшталт Одеси.
Фотохімічний смог — сучасніший і підступніший. Сонячне світло запускає ланцюг реакцій між оксидами азоту (з вихлопів) і леткими органічними сполуками. Утворюється приземний озон — газ, який подразнює дихальні шляхи сильніше, ніж багато первинних забруднювачів. Саме цей тип найчастіше накриває Київ у спекотні літні дні з антициклоном.
Крижаний смог рідкісний і майже не стосується України. При екстремальному холоді водяна пара перетворюється на мікроскопічні кристали льоду, на яких осідають забруднення. Дихання в такому тумані стає майже неможливим.
Як і чому утворюється смог: хімія і погода в одному коктейлі
Головні «інґредієнти» смогу — антропогенні викиди. Транспорт дає 30–50 % оксидів азоту і значну частину твердих частинок. Промисловість і енергетика постачають діоксид сірки, важкі метали і сажу. Побутове опалення (особливо твердим паливом) додає ще більше. Природні фактори — пилові бурі, лісові пожежі, вулканічний попіл — посилюють картину, але рідко є основною причиною.
Ключову роль відіграє погода. Температурна інверсія працює як кришка каструлі: забруднення не можуть піднятися і розсіятися. Відсутність вітру і висока вологість (або навпаки — палюче сонце) довершують справу. У фотохімічному процесі ультрафіолет розщеплює молекули і створює нові, більш токсичні сполуки. Озон, пероксиацилнітрати (ПАН), альдегіди — усе це вторинні забруднювачі, яких у початкових викидах не було.
В Україні ситуація ускладнюється війною. Ракетні удари, пожежі на складах, горіння торфовищ і лісів у Чорнобильській зоні регулярно піднімають у повітря величезні обсяги сажі, чадного газу і дрібнодисперсних частинок. У червні 2026 року Київ знову затягнуло сірою пеленою саме через поєднання спеки, антициклону і диму від пожеж.
Чим небезпечний смог для здоров’я і довкілля
Дрібнодисперсні частинки PM2.5 (менше 2,5 мікрометра) — найпідступніші. Вони проникають глибоко в легені, потрапляють у кровотік і розносяться по всьому організму. Короткочасний вплив викликає кашель, задишку, подразнення очей, загострення астми. Довготривалий — підвищує ризик інсультів, інфарктів, хронічних легеневих захворювань, раку легень і навіть деменції.
Діти, літні люди, вагітні і ті, хто вже має серцево-судинні чи дихальні проблеми, страждають найбільше. Озон у фотохімічному смогу додатково запалює дихальні шляхи і знижує імунітет. За оцінками ВООЗ, більшість смертей від забруднення повітря пов’язані саме з серцево-судинними хворобами.
На довкілля смог теж діє руйнівно. Кислотні компоненти пошкоджують листя рослин, знижують урожайність, прискорюють корозію будівель і пам’яток. Знижена видимість ускладнює транспорт і підвищує аварійність.
Цікаві факти про смог
- Під час Великого смогу 1952 року в Лондоні видимість місцями падала до одного метра. Люди не бачили власних ніг.
- Приземний озон у фотохімічному смогу може перевищувати природний рівень у хвойних лісах у 20 разів.
- PM2.5 у 30 разів тонші за людську волосину і здатні проникати навіть через плаценту.
- У деяких китайських містах у пікові дні смогу школам і дитсадкам офіційно рекомендували закриватися.
- Смог може «подорожувати»: дим від пожеж у Чорнобильській зоні долітає до Києва за кілька годин при відповідному вітрі.
Смог в Україні: від промислових центрів до столиці
Київ, Харків, Дніпро, Запоріжжя і Маріуполь (до війни) традиційно страждають від забруднення повітря. Взимку домінує вологий смог від опалення і вихлопів, влітку — фотохімічний. Після 2022 року додалися нові фактори: масові пожежі від обстрілів, руйнування інфраструктури, зміна логістики транспорту.
У 2024–2026 роках столиця кілька разів опинялася під густою пеленою. Спека + слабкий вітер + дим від лісових і торф’яних пожеж створювали умови, коли індекс якості повітря (AQI) перевищував 150–200 одиниць. Люди скаржилися на запах гару, сухість у горлі і головний біль. Український гідрометцентр і міські служби регулярно попереджають про такі епізоди.
Як захистити себе під час смогу
Коли повітря стає сірим і важким, варто діяти швидко. Закрийте вікна і двері. Увімкніть очищувач повітря з HEPA-фільтром, якщо він є. Виходьте на вулицю мінімально і лише в респіраторі класу FFP2 або вище (звичайна медична маска майже не захищає від PM2.5). Пийте більше води, щоб допомагати організму виводити токсини. Людям із хронічними захворюваннями краще обмежити фізичні навантаження і проконсультуватися з лікарем.
Довгостроково допомагають greenery у дворах, зменшення використання авто в пікові години, перехід на чистіше опалення і підтримка ініціатив із моніторингу якості повітря. Додатки на кшталт SaveEcoBot чи офіційні сервіси міста дозволяють бачити актуальні показники в реальному часі.
Смог — це дзеркало того, як ми ставимося до повітря, яким дихаємо. Він не з’являється раптово і не зникає сам по собі. Кожен викид, кожна пожежа, кожен день без вітру додають нову порцію отрути. Але розуміння механізмів і прості щоденні рішення дають шанс зробити повітря хоча б трохи чистішим — для себе і для тих, хто буде дихати ним завтра.